ВІЛ-інфекція (або СНІД на пізніх стадіях) — це хвороба, спричинена вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). Цей вірус уражає імунну систему, послаблюючи її та роблячи організм вразливим до різних інфекцій та пухлин, які зазвичай не є небезпечними для здорових людей. ВІЛ руйнує захисні клітини (Т-лімфоцити), що призводить до втрати організмом здатності боротися з хворобами, підвищуючи ризик смертельних запалень, уражень нервової системи та розвитку раку. Вперше хворобу зафіксували у 1983 році. Станом на 2016 рік, 36,7 мільйонів людей у світі хворіли на ВІЛ.
Після зараження ВІЛ більшість людей не мають жодних симптомів. Іноді, через кілька днів, у невеликої кількості людей можуть з'явитися гострі ознаки, які називають гострим ретровірусним синдромом: збільшення лімфовузлів, гарячка, слабкість, тимчасовий висип, головний біль, іноді запалення оболонок мозку (серозний менінгіт). Ці ознаки зазвичай минають самі собою за кілька тижнів. Безсимптомний перебіг хвороби може тривати кілька років.
На пізніх стадіях або при розвитку ВІЛ-асоційованих захворювань можуть виникати:
- Легеневі інфекції, такі як пневмоцистна пневмонія або туберкульоз (ураження легень, а на пізніх стадіях — ураження кісткового мозку, кісток, сечостатевої системи, шлунково-кишкового тракту, печінки, лімфатичних вузлів та центральної нервової системи).
- Шлунково-кишкові інфекції: запалення стравоходу (езофагіт), хронічна діарея, що може призвести до слабкості та занепаду сил.
- Неврологічні та психіатричні ускладнення: запалення мозку (енцефаліт) або ураження очей та легень (при токсоплазмозі), запалення мозкових оболонок (криптококовий менінгіт) з гарячкою, головним болем, втомою, нудотою, блюванням, епілептичними нападами. Можливі порушення пам'яті, поведінки та рухів (комплекс недоумства СНІД), а також маніакальний синдром.
- Пухлини, наприклад, саркома Капоші.
Хворобу спричиняє вірус імунодефіциту людини (ВІЛ). Джерелом інфекції є людина, яка вже є носієм ВІЛ.
Зараження можливе у таких випадках:
- При статевому контакті з інфікованою людиною.
- При обміні кров'ю з інфікованою людиною (наприклад, при спільному використанні шприців для ін'єкцій, переливанні крові або пересадці органів від інфікованої людини).
- Від інфікованої матері до дитини під час вагітності, пологів або при грудному вигодовуванні.
ВІЛ не передається через обійми, рукостискання, кашель, чхання, спільне проживання, використання спільної ванни, туалету, посуду, басейну, через укуси комах, спільний телефон, піт або сльози (якщо в них немає домішок крові). Передача через поцілунок можлива, якщо в слині є домішки крові, а у партнерів є відкрита рана в ротовій порожнині.
У тексті згадується, що антиретровірусна терапія (АРТ) може знизити ризик передачі вірусу від матері до дитини до 6 відсотків. Також зазначається, що неврологічні розлади рідше зустрічаються при терапії багатьма ліками. Згадуються противірусні препарати та антибіотики для лікування супутніх інфекцій.