Саркома Капоші – це злоякісна пухлина, яка розвивається на стінках кровоносних судин і може бути видима крізь шкіру або слизові оболонки. Вона спричинена герпесвірусом людини 8-го типу (ГВЛ-8) і часто виникає у людей зі зниженим імунітетом, зокрема при ВІЛ-інфекції, що є підставою для діагностування СНІДу.
Зазвичай саркома Капоші проявляється як безболісні плями або вузлики червоного, фіолетового чи бурого кольору на шкірі, слизових оболонках або, рідше, на внутрішніх органах. На кінцівках (особливо гомілках і стопах) можуть з'являтися синювато-фіолетові плями, які з часом ущільнюються, утворюючи диски або вузли з поверхнею, що відлущується. Іноді спочатку утворюються папули. Пухлини можуть досягати розмірів волоського горіха, бути щільними, еластичними або тістоподібними, іноді супроводжуватися болем при натисканні. У запущених випадках можливе поширення пухлинних вузлів, збільшення лімфатичних вузлів, ураження внутрішніх органів та опорно-рухового апарату, що може викликати інтоксикацію, гарячку, кровохаркання та виснаження.
Причиною саркоми Капоші є герпесвірус людини 8-го типу (ГВЛ-8). Цей вірус проявляє свій негативний вплив лише за умови стійкого зниження імунітету, наприклад, при ВІЛ-інфекції або після тривалого лікування, що пригнічує імунітет (як після трансплантації органів або променевої терапії). Джерелом вірусу є людина. Передача ГВЛ-8 відбувається переважно статевим шляхом, а також через слину. У деяких регіонах можлива передача в дитинстві нестатевим шляхом або перинатально (від матері до дитини). До груп ризику належать ВІЛ-позитивні чоловіки, літні чоловіки середземноморського походження, населення Африки на південь від Сахари та люди з трансплантованими органами.
Для лікування саркоми Капоші застосовують кріотерапію (лікування холодом), хірургічне видалення або рентгенівське опромінення. Опромінення рекомендується для великих або болючих ділянок, а також для косметичного ефекту. При інфільтративному зростанні пухлини використовують хіміотерапію, аплікації з динітрохлорбензолом або введення альфаінтерферону безпосередньо в пухлину. Може проводитися системна поліхіміотерапія або паліативна монохіміотерапія для полегшення симптомів. Важливо враховувати, що поліхіміотерапія при імунодефіциті може бути токсичною для кісткового мозку, особливо в поєднанні з препаратами для лікування ВІЛ. Антигерпесвірусні препарати, такі як ганцикловір, не є ефективними. При наявності ВІЛ-інфекції обов'язково проводиться антиретровірусна терапія.