Рак молочної залози – це злоякісна пухлина, яка розвивається із залозистої тканини молочної залози. Це найпоширеніша форма раку у світі серед жінок, яка трапляється у однієї з 9-13 жінок протягом життя. Також це друге за частотою онкологічне захворювання загалом, враховуючи чоловіків, у яких рак молочної залози трапляється рідше (менше 1% випадків). Кількість випадків раку молочної залози зросла після 1970-х років, що пов'язують зі зміною способу життя.
На ранній стадії рак молочної залози може проявлятися як щільне утворення в молочній залозі або збільшені лімфатичні вузли в пахвовій ділянці, якщо є метастази. При прогресуванні хвороби швидкий ріст пухлини може призвести до значних дефектів молочної залози, таких як некрози (відмирання тканин), виразки та інші ознаки розпаду пухлини.
Фактори ризику розвитку раку молочної залози поділяються на ті, на які можна впливати, ті, на які не можна впливати, та репродуктивні.
Фактори ризику, на які не можна впливати:
* Вік
* Генетична схильність (наприклад, мутації генів BRCA1, BRCA2)
* Доброякісні передракові захворювання молочної залози
* Рак молочної залози в минулому
* Щільність молочної залози
* Опромінення грудної клітки в минулому
* Ранній початок менструацій
* Менструальні розлади
Фактори ризику, пов'язані зі способом життя:
* Відсутність грудного вигодовування
* Ожиріння (високий індекс маси тіла)
* Цукровий діабет 2 типу
* Нераціональна дієта та дефіцит вітаміну Д
* Тривале застосування стероїдних гормонів, включаючи гормональні контрацептиви
* Зловживання алкоголем
* Тютюнопаління
* Нічний режим роботи
* Недостатня фізична активність
* Вплив токсичних речовин
Репродуктивні фактори:
* Відсутність вагітностей та пологів у віці понад 30 років
* Підвищений рівень естрогенів
У більшості випадків рак молочної залози є спорадичним (виникає випадково), але в 5-10% може бути спадковим через мутації в генах BRCA1 та BRCA2, що збільшує ризик розвитку раку до 60-80%.
Лікування раку молочної залози залежить від стадії хвороби та біологічних характеристик пухлини.
Стадії 1 та 2: Прогноз сприятливий, лікування ефективне. Можливе органозберігаюче хірургічне втручання (видалення пухлини в межах здорових тканин) з подальшою променевою терапією, або мастектомія (повне видалення молочної залози) з можливою реконструкцією. Хіміотерапія, таргетна та/або антигормональна терапія призначаються залежно від особливостей пухлини. Важливо використовувати онкопластичну та реконструктивну хірургію для збереження зовнішнього вигляду залози. Якщо лімфатичні вузли не уражені, проводиться біопсія сигнального лімфовузла, щоб уникнути зайвого видалення здорових вузлів.
Стадія 3: Прогноз менш сприятливий через вищий ризик рецидиву. Лікування включає розширене хірургічне втручання, часто мастектомію, хоча органозберігаюча операція також можлива залежно від розміру пухлини та залози. Обов'язково проводиться хіміотерапія, таргетна та антигормональна терапія. Променева терапія призначається після операції, якщо була органозберігаюча операція, пухлина була великою (більше 5 см) або уражені лімфатичні вузли.
Стадія 4: Прогноз несприятливий, оскільки є віддалені метастази. Лікування включає хіміотерапію, антигормональну та таргетну терапію. Хірургічне та променеве лікування застосовується лише для усунення ускладнень, що потребують швидкого місцевого ефекту. 10-річне виживання становить близько 10% при лікуванні.
Хірургічне лікування передбачає видалення пухлини та прилеглих тканин, а також сигнального лімфовузла. Операції можуть бути:
* Мастектомія: повне видалення молочної залози. Можливе збереження шкіри та сосково-ареолярного комплексу для подальшої реконструкції. Реконструкція може бути одномоментною або відтермінованою і не збільшує ризик рецидиву.
* Квадрантектомія: видалення одного з чотирьох квадрантів молочної залози. Цей метод вважається застарілим.