Хвороби сечостатевої системи

N18 — Хронічна ниркова недостатність

ℹ Інформація має ознайомчий характер і не є медичною консультацією. Для діагностики й лікування зверніться до лікаря.

Загальна інформація

Хронічна ниркова недостатність (також відома як хронічна хвороба нирок) — це поступове погіршення роботи нирок, що розвивається протягом тривалого часу. Вона призводить до накопичення шкідливих речовин (азотистих шлаків) у крові, що називається уремічною інтоксикацією.

Симптоми

У хворих тривалий час можуть спостерігатися симптоми ураження нирок. З розвитком хвороби з'являються: загальна слабкість, втрата апетиту, свербіж шкіри, нудота, блювота, порушення сну, схуднення. При огляді можуть бути помітні посмикування м'язів, блідість шкіри, зниження температури тіла. Артеріальний тиск, як правило, підвищений. Одним з перших симптомів може бути затерпання кінцівок, переважно рук нижче ліктів, що пов'язано з тимчасовим порушенням балансу калію після вживання калієвмісних продуктів. При вираженій уремії можуть розвиватися ураження серця (перикардит, збільшення серця, ознаки гіпертрофії лівого шлуночка, систолічний шум, можлива поява застійних явищ). Часто спостерігається анемія та підвищена кровоточивість. Може виникати «велике шумнe дихання». Прогресування хвороби може призвести до уремічної коми з поступовим затемненням свідомості.

Причини

Хронічна ниркова недостатність найчастіше є наслідком таких захворювань: хронічні гломеруло- та пієлонефрити, нефрити при системних захворюваннях, спадкові нефрити, полікістоз нирок, нефроангіосклероз, діабетичний гломерусклероз, амілоїдоз, системний червоний вовчак та інші.

Лікування

Лікування спрямоване на підтримку стабільного стану організму, уповільнення погіршення роботи нирок та покращення самопочуття. Важливо попереджати та коригувати порушення водного та електролітного балансу, нормалізувати артеріальний тиск, а також зменшувати утворення шкідливих продуктів білкового обміну. Дієта та медикаментозна терапія залежать від стадії захворювання. Успішне лікування основного захворювання (наприклад, хронічного гломерулонефриту або пієлонефриту) може частково або повністю відновити функцію нирок. Для корекції накопичення азотистих речовин рекомендується обмеження білка в раціоні до 40 г на добу (30 г тваринного походження: м'ясо, молоко, сир, яйця; 10 г рослинного: хліб, картопля, овочі, фрукти, каші). Використовуються спеціальні дієти, наприклад, картопляна або картопляно-яєчна (дієта Джиованетти). Висока калорійність їжі (2500-2800 ккал) допомагає зменшити розпад білка. На термінальній стадії хвороби показаний програмний гемодіаліз або пересадка нирки.

Джерело: Вікіпедія