Нефротичний синдром, або Нефроз, – це ураження нирок, яке проявляється набряками та змінами в аналізах крові та сечі. При цьому знижується рівень білка в крові (особливо альбумінів), підвищується рівень холестерину в крові та з'являється значна кількість білка в сечі.
Основними ознаками є: набряки, які найчастіше починаються з ніг і можуть поширюватися на живіт (асцит), грудну клітку (гідроторакс) та навколо серця (гідроперикард). В аналізах виявляють велику кількість білка в сечі (понад 3,5 г/л), зниження загального білка в крові (до 30-40 г/л), особливо альбумінів, та підвищення холестерину та інших жирів у крові. Набряки зазвичай з'являються на пізній стадії, коли рівень білка в крові вже значно знижений.
Нефротичний синдром може бути наслідком різних захворювань, таких як: запалення нирок (нефрит), амілоїдоз, пухлини нирок, проблеми з нирками під час вагітності, хронічне запалення нирок (пієлонефрит), системний червоний вовчак, ураження нирок при цукровому діабеті, тромбоз ниркових вен. Часто причина може бути не зовсім зрозумілою. Розрізняють первинний нефротичний синдром, що виникає при хворобах нирок, та вторинний, що розвивається при інших захворюваннях, наприклад, хворобах сполучної тканини, ревматизмі, туберкульозі, сифілісі та інших запальних або гнійних процесах.
Лікування нефротичного синдрому є більш успішним при нефриті та системному червоному вовчаку, ніж при амілоїдозі та цукровому діабеті. Важливо намагатися підвищити рівень білка в крові за допомогою введення плазми, анаболічних стероїдів та високобілкової дієти (якщо немає ниркової недостатності). Для зменшення набряків рекомендуються сечогінні засоби, такі як фуросемід (до 200-280 мг/день) та етакринова кислота (до 200-300 мг), які застосовують переривчастими курсами. Одночасно можуть призначати препарати, що блокують дію альдостерону (наприклад, верошпірон до 200 мг/добу).